- укорочення
- (вкоро́чення), -я, с.Дія за знач. укоротити і укоротитися.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
укорочення — іменник середнього роду … Орфографічний словник української мови
анкілоглосія — ї, ж., мед. Вроджене укорочення вуздечки язика. || Хвороблива малорухливість язика … Український тлумачний словник
брахідактилія — ї, ж. Вроджене укорочення пальців рук і ніг, які, як правило, мають перетинки … Український тлумачний словник
брахіметакарпія — ї, ж. Укорочення п ясткових кісток, що виникає внаслідок аномалії розвитку або після перелому … Український тлумачний словник
брахіскелія — ї, ж. Вроджена вада розвитку, при якій спостерігається укорочення ніг … Український тлумачний словник
брахіфалангія — ї, ж. Вроджене укорочення фаланг пальців … Український тлумачний словник
брахіхейлія — ї, ж. Вроджена вада розвитку у вигляді укорочення середньої частини верхньої губи … Український тлумачний словник
ектромелія — ї, ж. Недорозвиток окремих сегментів стегнової кістки, що призводить до її укорочення … Український тлумачний словник
пахіцефалія — ї, ж. Вроджене укорочення черепа … Український тлумачний словник
підстрижений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до підстригти. 2) у знач. прикм.Підкорочений стрижкою. || З коротким волоссям. || Який набрав певної форми після підрізування, укорочення (про кущі, дерева, гілки і т. ін.) … Український тлумачний словник